Розташування:
м. Бурштин
Згідно з переказами, перша культова споруда в Бурштині була зведена в XVI ст. у східній частині містечка на майдані Пріска (сьогодні затоплено водами Бурштинського водосховища). 1668 роком датується згадка про бурштинський храм у історичних джерелах, у 1700 р. єпископ Йосиф Шумлянський перевів Галицько-Львівську єпархію на унію і церква відтоді стала греко-католицькою.
Про побудову і перші роки сучасної святині немає інформації. Виявлені матеріали дозволяють лише стверджувати, що неподалік від парку, впродовж трьох останніх століть функціонували заміняючи один одного три храми - два дерев'яні й мурований.
Дату побудови першого з них виявити не вдалося. Про нього згадується у листі від 6 травня 1735 р. власника містечка Августа-Олександра Чарторийського до львівського єпископа Атанасія Шептицького. Цей лист є першим документом, в якому бурштинська церква названа титулом Воздвиження Чесного Хреста. Другу святиню на місці попереднього храму споруджено коштами шляхтича Павла Беное. Дерев'яний храм був збудований, ймовірно, у 1746 р. В актах опису нерухомого майна цієї церкви, датованих 1789 р. записано, що церква побудована на «мурованих фундаментах, стіни дерев'яні, дах ґонтовий». Довший час вважалося, що третю, тобто сучасну церкву побудовано у 1802 р. Лише у 2002 р. під час реконструкції будівельниками було виявлено документ, де зазначалось, що муровану церкву було споруджено у 1824 р. коштом графа Ігнація Скарбека.
Незважаючи на часті пожежі та бомбардування міста російською артилерією під час Першої світової війни, храм не зазнав значних руйнацій.
У 1946 р. Бурштинська греко-католицька парафія увійшла під тиском влади до складу РПЦ. У радянський час храм не закривали, проте на прихожан перманентно чинився тиск місцевою партноменклатурою. Після проголошення Україною незалежності у церкві відновились богослужіння.