Андрій Менів
Андрій Менів

Варто відвідати:

Урочище Данчиця (с. Долина)

Кемпінгова зона (с. Делева)

Лавандове господарство (с. Одаїв)

Скельно-печерний комплекс (біля с. Одаїв)

«Грот Відлюдника» (с. Стінка)

 

Відверто кажучи, раніше мені не випадало нагоди брати участь у сплавах Дністром. Хоча, пригадую, у 2015 р. мандрував річкою на туристичному кораблі «Юрій». Втім, то був швидше пасивний відпочинок, аніж активний.

Саме тому, коли нещодавно випала нагода спробувати свої сили у сплаві на каяках – погодився без вагань. Адже каякінг – особливий спосіб мандрів на воді, тим паче такою величною річкою, як Дністер.

Отже, нам із колегою запропонували сплав на каяках із села Одаїв до села Долина. Водночас, на наше здивування, програма включала не тільки власне сплав, а й піші екскурсії у декількох цікавих локаціях, що розташовані у безпосередній близькості від маршруту нашої подорожі. 

З Івано-Франківська ми на власному авто дісталися Тлумача, а звідти – взяли курс на Озеряни, в напрямку Олешківської громади. Наша перша зупинка – невеличке село Долина (не плутати з містом), розташоване на підступах до Дністра. 

Мандрівку Придністерям проводимо у супроводі досвідченого знавця місцевих екзот Володимира Матковського. І перша локація – мальовниче урочище Данчиця, комплексна пам’ятка природи, що розташована на схилі Дністровського каньйону.

Кожен, хто приходить сюди, має можливість помилуватися чудовою меандрою Дністра, адже перед туристами відкривається мальовничий краєвид на могутню річку.

Щодо назви урочища, то, як розповів Володимир Матковський, історики та краєзнавці пов’язують її з богинею води у старослов’янській міфології Даною (як і стародавню назву річки Дністер – Данастріс). Тому це місце могло бути й язичницьким святилищем. Тож сьогодні його можна розглядати як «місце сили».

Власне, окрім чудової панорами, Данчиця цікава ще й тим, що згадується як місце, на якому в ХVII ст. розташовувалася фортеця. Вперше про неї згадується із повідомлення німецького дипломата і мандрівника Ульріха фон Вердума, який, мандруючи Прикарпаттям, у 1672 р. побував в околицях Долини і залишив спогад не тільки про цей замок, але й про це село.

Слова в описі Ульріха фон Вердума про те, що на той час існував «гарний замок Данчиця», свідчать, що фортеця функціонувала саме наприкінці XVII ст., з оборонними стінами, баштами із стрільними вікнами, тобто, цілком боєздатна, як на той час.

Побутує думка, що фортеця «Данчиця» виникла ще в княжий період, XII або XIІI ст. В той час у Галицькому князівстві споруджувались такі оборонні замки в ряді населених пунктів Прикарпаття. Можливо, замок міг спорудити місцевий боярин на ім’я Данчій (звідси й інша версія назви самої місцини), використовуючи стрімку скелю над Дністром, що було вигідно для оборони від нападів на торгівельні кораблі, що йшли до Галича.

З припиненням татаро-турецьких нападів, галицькі замки втратили своє основне призначення, на їх відновлення і реставрацію власники – шляхта і магнати – не виділяли коштів, а тому більшість замків занепала. Власне, така ж доля спіткала й Данчицький замок.

Наразі на цьому місці немає й сліду від фортеці, як такої. Про неї нагадують хіба що два вали та два майданчики від веж. Один майданчик розташований впритул до стрімкої скелі, інший – біля польової дороги.

Подейкують, що оборонні наземні споруди, розташовані тут, мали підземні ходи в скелястих схилах. Неподалік валів замку є печери, які приваблюють спелеологів, археологів, туристів: Вузька Стежка (Данчиця-1) (38 м), Гостра Говдя (Данчиця-2) (20 м), Данчиця (Данчиця-3) (10 м). За переказами, одна з печер мала сполучення під Дністром із відомою фортецею у селі Раковець, що на Городенківщині. Існує також легенда, що у давні часи в урочищі Данчиця колись був скельний монастир.

Як бачите, ще багато таємниць приховує у собі мальовниче урочище Данчиця, яке розташоване у Дністровському регіональному ландшафтному парку.

31-07-2023

Далі вирушаємо до місця дислокації кемпінг, який традиційно вважається оптимальним місцем таборування для шанувальників дністровських сплавів та активного відпочинку.

Наш шлях проходить до невеличкого села Делева, розташованого на берегах Дністра.

За словами Володимира Матковського, тут облаштований кемпінг, де пропонується проживання і активний відпочинок у вигляді сплавів Дністром, а в майбутньому – і веломандрівки, і піші мандрівки.

На території табору є місце для наметів, будиночок із гостьовими кімнатами, облаштовані санвузли, мангали та літня кухня.

У кемпі організовують сплави річкою Дністер та пропонують в оренду каяки (одномісні та двомісні пластикові плавзасоби), а для більших груп пропонують надувні рафти, також новий популярний вид – SUP-дошки.

Окрім безпосередньої близькості з природою, тут також присутня й історична складова. У кемпі базуються дерев’яні середньовічні човни, які були створені хлопцями з проєкту «Середньовічна корабельня». На них пропонуються сплави – це ексклюзивна пропозиція, адже в Україні ніхто більше не робить такі історичні мандрівки на воді.

Мова йде про автентичні човни – реконструкція доби середньовіччя під назвою «лодія», на яких плавали наші далекі пращури в часи Київської Русі. Зокрема, у літописі є свідчення про те, що під час бою на річці Калці, коли монголи вперше прийшли на наші землі, то з Галича йшли вигонці та галичани, які сплавлялися саме на таких лодіях. Спершу вони спускалися Дністром до Чорного моря, а звідки – вже Дніпром, підіймалися до острова Хортиця, а далі – йшли пішки на бій із монголами.

У кемпі вам розкажуть ще більше історій, пов’язаних із лодіями, а також покажуть специфіку конструкції човнів. До слова, на території відпочинкового центру планують розбудовувати комплекс автентичних будівель – півземлянки, хороми, та популяризувати традиційні ремесла, аби ще більше наблизити атмосферу до Середньовіччя.

Після короткого екскурсу в минуле повертаємося до нашої подорожі.

31-07-2023

Прямуючи дорогою до Одаєва, зробили невелику зупинку біля однієї з квітучих окрас цієї місцевості – лавандового господарства, яке розгорнулось на мальовничих схилах Дністра.

У період цвітіння лаванди (від середини червня до середини липня) сюди навідуються охочі помилуватися краєвидами та подихати ароматним лавандовим повітрям.

За легендою ця квітка є втіхою і насолодою для душі, яку Бог подарував Адаму і Єві для того, щоб їм легше жилося на Землі. Відомо, що лаванда має заспокійливу, знеболювальну, протиінфекційну дію, а в емоційній сфері утихомирює гнів і приносить спокій.

Кожного року лавандові поля у час цвітіння є справжніми антидепресантами для їх відвідувачів.

31-07-2023

Отже, Одаїв – невеличке село, на території якого, окрім місця старту нашого сплаву, розташований також унікальний скельно-печерний комплекс. Найвідоміша з печер має назву «Під Думкою».

Назва походить від місцевості, де розташована печера – за півкілометра на північ від хутора Думка. За 10-15 м перед входом у печеру розташований карстовий міст, який раніше становив частину цієї печерної системи.

Досвідчені спелеологи вважають її маленькою, оскільки довжина ходів – до 170 м. Печера закладена в гіпсовій товщі, має лінійно-горизонтальну будову і розпочинається овальним залом.

Температура всередині печери цілий рік стабільна та становить 13-15 градусів.

Вологість тут помірна, болота немає. Тому не дивно, що давні люди обирали це місце для зимівлі.

У 1992 р. дослідники виявили у печері крем’яні вироби, кістки північного оленя. Такі предмети типові для кінця палеоліту. Попри те, що знахідки у печері свідчать, що вона була житлом для людей кам’яної доби, «Під Думкою» ще приховує багато таємниць, адже вважається досить малодослідженою.

31-07-2023

І нарешті ми прибули на берег Дністра – другої за довжиною річки в межах України (після Дніпра) та дев'ятої у Європі. Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який із 2008 р. внесено до списку семи природних чудес України.

У середній течії Дністер слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, зокрема Покуттям, у середній та нижній – між Поділлям та Бессарабією.

Отримавши короткий інструктаж щодо техніки безпеки та особливостей сплаву на каяках, а також правил поведінки на воді, стартуємо з намулистого берега і потрапляємо у неспішний плин Дністра.

Течія несла добре, адже рівень води був досить великий. Це дозволяло навіть не гребти на окремих ділянках. Натомість перекатів також практично не було, цікаво було обирати маршрути між дністровськими островами.

Обідню зупинку ми провели у красивому місці біля села Будзин.

Мальовничі краєвиди Дністра не можуть залишити нікого байдужим. Краса природи вражає та надихає, а свіже повітря додає снаги впродовж всієї подорожі.

Серед окрас цього маршруту – червоні пісковики, відкладені у час нижнього девону (415-400 млн років тому), – єдині девонські відклади на території України. Вони надають червонуватого забарвлення ґрунтам, що найбільше заворожує туристів.

Дністровське узбережжя також відоме своїми унікальними травертиновими скелями – порівняно молодими та рідкісними геологічними утвореннями з химерними формами, печерами, гротами, навісами, водоспадами, сталагмітами та сталактитами.

А ще – навколо шум лісу, спів птахів та сплески риб. Тут можна зустріти сірих чапель та чорних лелек.

Колориту додали й місцеві мешканці – так звані «кашкетники», а також численна худоба по обидва береги Дністра.

31-07-2023

Коли сплав вже підходив до завершення, нам запропонували зробити цікаву зупинку – оглянути так званий «Грот відлюдника». Розташований він на протилежному березі від кемпу, зі сторони села Стінка, що на Тернопільщині.

Як розповів наш гід Володимир Матковський, цей травертиновий масив (травертин – пористий вапняк), утворений тривалою роботою води.

Згідно з дослідженнями науковців, зокрема, вчених-археологів групи експедиції «Дністер» Товариства Лева наприкінці 1980-х рр., печерний храм датують X–XІІІ ст. Очевидно там жили монахи-відлюдники – один чи декілька, достеменно не відомо, які перетворили цей грот в келію або навіть у невеликий храм, про що свідчить наявність місця поклоніння, а на стінах можна побачити хрести. Водночас, вважається, що цей грот міг слугувати місцем поклоніння ще у дохристиянський період.

«Грот відлюдника» – популярне місце для туристів. Його легко побачити з води, до нього відносно легко піднятися, якщо дозволяє погода. На жаль, немає одної стежки підйому, тому мандрівники штурмують підйом досить різними шляхами. Саме тому власники кемпу у Делевій взялася впорядкувати один із маршрутів. І сподіваються, що до кінця сезону він буде готовий.

Біля скельного храму з високої травертинової скелі над ним та біля нього двома водоспадами стікає вода. В останні роки вона почала проникати і всередину унікальної церкви. Скеля, у якій вона вирубана, через природні процеси тріснула і поволі з’їжджає до ріки.

Тож невідомо, скільки ще поколінь зможуть милуватися цим давнім місцем.

Сплави Дністром – це одна із найбільш популярних розваг для поціновувачів активного відпочинку.

Враховуючи різноманітність екскурсійної програми, сам процес неодмінно принесе мандрівникам безліч задоволення.

Приємної вам мандрівки Дністровським каньйоном та незабутніх вражень!

Фото: Іван Денисюк.

Контакти:
Володимир Матковський (гід): 098 586 87 80.

Всі права застережено. Повне або часткове використання матеріалів дозволяється тільки за умови активного, прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретний матеріал та згадки першоджерела не нижче другого абзацу тексту.

31-07-2023