Івано-Франківська область за територією порівняно невелика, але за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Третину території займають Карпатські гори, а дві третини - передгірська і рівнинна зони. Рівнинна зона знаходиться на північному сході й прилягає до Дністра. Тут знаходиться обласний центр - місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря). Передгірську частину складають горбисті передгір'я. Гірська частина області зайнята Східними Карпатами, що поділяються на масиви Горгани, Чорногора, Покутсько-Буковинські Карпати, Гриняви, Чивчини.
На Чорногірському хребті, на межі із Закарпаттям підноситься найвища гора України Говерла (2061 м).
Кліматичні умови - м'яка зима із середньою температурою -5° С і тепле літо (+ 18° С) - сприяють організації цілорічного відпочинку та лікування. Сніг на схилах Карпат лежить кілька місяців, що важливо для розвитку гірськолижного спорту. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Найбільшими річками є оспівані в народній творчості сивий Дністер та швидкоплинний Прут, який бере початок на території області з-під Говерли.
В області є десять курортних місцевостей. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Серед курортів - низькогірні Татарів, Яремче і Микуличин, Мислівка і Новий Мізунь, Шешори та м. Косів, високогірні Ворохта і Яблуниця і бальнео-грязевий передгірний курорт Черче. Найбільш відомим на Івано-Франківщині є джерело води "Горянка", аналогічної за дією трускавецькій "Нафтусі", в с. Новий Мізунь Калуського району. Унікальні властивості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст.
Давно відомим туристичним центром Івано-Франківщини є місто Яремче, розташоване в мальовничій улоговині між горами на березі р. Прут (на території Яремчанської міської ради працюють понад 200 туристсько-рекреаційних закладів та понад 500 садиб сільського туризму).
Земля прикарпатська має славне князівське минуле. В області є шість міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143 р.), Снятин (1158 р.), Городенка (1195 р.), Тлумач (1213 р.), Коломия (1240 р.).
Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. Відомо, що Галич був столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. Тут створений Національний заповідник "Давній Галич".
Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр Івано-Франківськ (237 тисяч мешканців), історія якого налічує понад три з половиною сторіччя.
Важливим культурним і духовним осередком краю є місто Коломия, третє за населенням після Івано-Франківська і Калуша. Населення міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної культури. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й.Кобринського, що діє від 1935 року, музей "Писанка” оригінальної архітектури (у формі писанки), де зібрано понад 12 тисяч екземплярів писанок з України та інших країн.
Етнографічно населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття, Бойківщину та Гуцульщину. Їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові, одязі, культурі та побуті й уже цим привертають увагу туристів.
В області розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, мосяжників, ткачів народжуються мистецькі вироби, що розходяться по світу. Визнаним центром гуцульського мистецтва є Косів, де працює мистецький ярмарок.
Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни, у т.ч. дві церкви-пам'ятки ЮНЕСКО у Рогатині та Нижньому Вербіжі.
Найпопулярніші туристичні місця краю:
гора Говерла (2061 м);
колишня обсерваторія на г. Піп Іван;
високогірні озера Несамовите, Марічейка;
національний заповідник "Давній Галич";
музеї Писанки та народного мистецтва Гуцульщини і Покуття (м. Коломия);
Скелі Довбуша (с. Бубнище поряд з м. Болехів);
скелі "Писаний Камінь";
вузькоколійка "Карпатський трамвай";
Карпатський національний природний парк
та багато інших.
Цікавими туристичними маршрутами на Прикарпатті є:
- гірські (Чорногорою, Горганами);
- водні (Дністровським каньйоном, ріками Білий і Чорний Черемош, Прутом);
- велосипедні (Яремчанщиною, Косівщиною);
- автомобільні, зокрема "Золоте кільце південної Галичини", на якому зосереджено багато пам’яток української, польської, австрійської, румунської, татарської культури і архітектури.
В області працює гірськолижний курорт № 1 в Україні - "Буковель" (с. Поляниця). Туристи також мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Верховині, Ворохті, Вишкові, Косові, Тюдові тощо.
На річці Дністер, в селах Одаїв та Ісаків, розташовані мальовничі місця, придатні для польотів на дельтапланах та парапланах.
Також до послуг туристів маршрути для любителів подорожувати на гірських велосипедах, конях, квадроциклах тощо.
Популярними є водні туристичні маршрути. Сплав гірськими річками, Білий та Чорний Черемош, Прут, Лімниця. Найкращий час для проходження річок Карпат - кінець квітня - перша декада травня, коли танення снігів є найбільш інтенсивним. Каньйонами рівнинного Дністра на плотах можна проходити з травня по вересень.
Існуюча база рекреаційних закладів різних форм власності (понад 1700 одиниць на 50 тис. місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. В області є сучасні туристично-рекреаційні заклади, в яких можна організовувати різноманітні ділові заходи (форуми, конференції, семінари, круглі столи тощо).
Туристичні послуги надають понад 200 суб’єктів туристичної діяльності; діє мережа 11 туристично-інформаційних центрів.
Все більш популярним стає сільський туризм. Туристів приваблює зручна система поселення, близькість до природи, співвідношення "ціна - якість", гостинність та домашня атмосфера, а окрім того, чудові страви національної кухні.
Тож запрошуємо до знайомства з краєм чарівної природи і щирих привітних людей, які з радістю приймуть гостей на своїй землі.