Васючин - сьогодні невелике село з приблизно однією тисячею мешканців. У минулому поселення мало міський статус та було одним з відомих ремісничих осередків. Тут існувала каменоломня, де добували та обробляли натуральний алебастровий камінь високої якості.
Васючинський алебастр мав сніжно-білий колір та славився як прекрасний матеріал для оздоблення стін, різьблення скульптур, надгробків та декоративних архітектурних деталей.
Власне васючинський алебастр називали у XVII cт. «руським мармуром» і вироби з нього експортували закордон.
Васючин відноситься до втрачених міст Галичини. У XIV-XVII століттях це було приватне місто з дуже багатою історією. Хоча міська історія Васючина була доволі короткою від 1444 до 1620 року, його містобудівна структура була розвинутою і не відрізнялася від сусідніх поселень на міському праві – Княгинич, Ходорова, Журова та ін. У західній частині поселення розміщувалося середмістя з невеликою квадратною ринковою площею та костелом. Особливістю Васючина було те, що поряд з ринковою площею розміщувався млин.
...