У ньому дивовижно поєднуються дослідник, відеограф, будівельник та волонтер. Здається, у нього не буває жодного дня без нової ідеї, яка точно змінить життя оточуючих на краще. Все це – про Володимира Муссура із Брошнів-Осади. Про те, як створив затишну туристичну локацію у геть несподіваному місці, про наземні дрони на передову і мрії після перемоги – нова історія у проєкті «Бойківські Карпати: ІМЕНА».

Місце тиші

Про село Брошнів у Вікіпедії геть мало інформації. Лише коротенький розділ, присвячений історії, і список із трьох осіб – священників, які поховані у селі. Здавалось би – який тут туризм? Але Володимир Муссур знайшов ключ до сердець мандрівників. На околиці Брошнева він звів будиночок, що ніколи не буває порожнім – людей, котрі бажають орендувати хатинку для відпочинку, тут не бракує впродовж цілого року.

І секрет такого успіху Володимир не приховує: «Тут тиша. Навесні і влітку такі пташині концерти. А ще як бузьки прилітають…».

Спорудити будиночок Володимир мріяв давно, але все впиралося у фінанси. Та коли з дружиною продали бабусину хату у селі і з’явилися кошти, вже знав, у що їх вкласти. Ділянку під будівництво свідомо не шукав у горах, хоча багато знайомих і дивувалися. Та аргументів на користь свого рішення у Володимира не бракувало.

«Щоб збоку річка, ліс, нормальна заїзна дорога, свердловина з водою, світло, відсутні вітри і сусідів збоку немає – де таку ділянку знайти в горах?  А тут все це є, – пояснює чоловік. – Ідеальне місце не обов’язково має бути в горах. Це може бути навіть в центрі села. Але треба взяти своєю родзинкою. Тут родзинка – це тиша і пташки».

Проєкт будинку Володимир створив сам – чоловік має технічну спеціальність, 10 років працював інженером, начальником Рожнятівського районного відділу державного земельного кадастру. Будував разом із батьком, сином та ще одним майстром – впоралися за три місяці.

Біля будиночка висадили сад із декоративних дерев та кущів.

Відпочивальники тут є завжди. Приїжджають з цілої України: з Львівщини, Тернопільщини, зі сходу, з Києва. А сам Володимир на запитання, чим особлива Бойківщина, відповідає: «Карпати, краса – всі це знають».

 

Рекламує Володимир будиночок хіба що в Інстаграмі. А далі задоволені гості розповідають знайомим, і популярність трикутної хатинки лише зростає.

Наземні дрони

Зараз будинком займаються дружина та син Володимира. А сам він із початком повномасштабного вторгнення росії із головою поринув у волонтерство. Спочатку, каже, був шок, але після того, як із конкретним запитом від військовослужбовців до нього звернувся друг, батько якого воював в Авдіївці, зрозумів, що потрібно робити.

«Каже: батько просив щось придумати, щоб вночі їздити, бо вони їздять без фар, ти оператор купу років, може якусь відеокамеру візьми, підключи до дисплея, і буде ліпше хоч трошки, – пригадує Володимир. – Ми взяли стару камеру спостереження, у нього в машині була «дівідішка» з відкидним екраном, підключили. Щось показує – ну це вже добре. І почали цю тему розвивати. Почав шукати якісніші дисплеї, камери і в цьому напрямку рухатися».

Рахунок кількості приладів для нічної їзди, які виготовив Володимир, вже йде на тисячі. Але запитів було так багато, що виклав у вільному доступі в Інтернеті інструкцію, як зробити такий пристрій власноруч.

«Я не можу забезпечити всі машини, їх є дуже багато. Для того і виклав інструкцію – допоможіть всі, хто може. Так і написав: «Флешмоб – зроби прилад, врятуй життя», – розповідає чоловік. Щоправда, не всі скористалися інформацією чесно. Дехто виготовляє пристрої на продаж – Володимир вже бачив в Інтернеті пропозиції з різноманітними цінами.

А ще Володимир Муссур добре знаний як винахідник наземних дронів. Виготовляти їх для війська вирішив, коли зрозумів, що повітряні і водні безпілотники є, а от таких, щоб їхали по землі – немає. Тому взявся до роботи. Перший виготовив для розвідувальних цілей і підвезення боєкомплекту. Він може транспортувати 150 кілограмів вантажу, має вмонтовану камеру і пульт, тож людина може дистанційно контролювати, куди він їде. А далі отримав запит від військових на виготовлення дрона для евакуації поранених з поля бою. Довго міркував, випробовував різні варіанти і врешті разом із кумом створили машину, яка може перевезти двох людей у лежачому положенні. Ні поля, ні вибоїни, ні розбиті дороги такий дрон не зупиняють – він може проїхати по найскладнішому бездоріжжю.

Нещодавно команда винахідників завершила випробування ще одного дрона – камікадзе. Утім, жартують, що він не зовсім одноразовий. Може, приміром, підвезти міну до ворожого танка, скинути її і повернутися. Безпілотник маленький, тихий і добре пересувається по різній місцевості.  

Також чоловік разом із друзями відправляють автомобілі на передову, та перед цим їх ретельно готують до фронтових умов. Над машинами для військових «чаклує» ціла команда, кожен у майстерні чітко виконує свою роль.

Разом із тим Володимир продовжує займатися відеозйомкою – це наразі його основна робота. Чоловік постійно в русі – графік такий щільний, що між зустрічами, волонтерством, зйомками і винахідництвом важко знайти вільну хвилину.

Найбільше Володимир Муссур мріє про перемогу. Тоді, каже, можна буде нарешті відпочити і поїхати на море. Та поки що – не до відпусток...

 

Ольга РЕГА, спеціально для проєкту «Бойківські Карпати: ІМЕНА».

Всі права застережено. Повне або часткове використання матеріалів дозволяється тільки за умови активного, прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретний матеріал та згадки першоджерела не нижче другого абзацу тексту.