"Різдво у Криворівні"

Щоб побачити гуцульське Різдво, до Верховинського району Івано-Франківської області щороку приїжджає багато гостей з усієї України і з поза її меж. Саме в цьому краї найкраще збереглися старовіцькі різдвяні звичаї.

Гуцульське Різдво завжди захоплює своїм колоритом. Найцікавішою є гуцульська колядка, яка може тривати півгодини і більше, а весь процес коляди в одній хаті може тривати 3 - 4 години. Коляда на Гуцульщині – не лише розвага, а й важкий труд. Тому цей процес розтягується на всі зимові свята - від Різдва Христового до Водохрещення. Гуцульська колядка вирізняється від колядок решти регіонів України змістом і мелодією. Поруч з головною християнською темою в ній багато язичницького, чого священики так і не змогли викорінити.

Різдво. Коляда.

У давнину гуцули вважали, що на Різдво праведне Сонце набирає сили. Саме від Різдва з кожним днем воно починає все більше обігрівати нашу матір - Землю. На Різдво була перемога світла над темрявою.

У Криворівні з Різдвом було пов’язано багато традицій і повір’їв. Зранку на Різдво варили бануш на сметані і їли його з гуслінкою. Вважали, як того дня надворі, так буде цілий рік для людей і худоби. Якщо гнила погода, то варто чекати хвороби. Якщо гарна, то й люди і худоба будуть здорові. На Різдво люди не боялися морозу і казали: «Тисни, тисни, то вже не страшно, бо йде до Петра, а не до Різдва».

Зранку на Різдво до церкви приходить багато людей. Кожному цікаво подивитися на колядників. Подивитися, хто іде в колядники, хто за березу і вибірцю і чи варто буде їх приймати. Ідуть в той день до церкви навіть ті, хто ходить тільки на Різдво і Великдень. Колядування на Гуцульщині – справа виключно чоловіча. Жінки в колядники не ходять, бо вони на свята повинні господарювати.

Починають колядувати 7 січня. Після Служби Божої виходить старший брат і старший колядницький вибірця з церкви з колядницьким хрестом та дзвінком і починає колядницький плєс. У Криворівні є 9 колядницьких партій. В кожній партії є 8-13 колядників. Всі ці партії називають колядницькою сотнею, бо їх є більше сотні. Навколо хреста всі колядники співають один спільний плєс, трублять в трембіти і роги, а тоді розбиваються на партії і тричі обходять церкву з плєсами. Потім стають на коліна, і моляться за мирну коляду. 

Розплєс

19 січня на Водохреща усі колядницькі партії знову збираються у церкві. Після Літургії стають навколо хреста, плєшуть і трублять у трембіти. Це означає, що коляда завершилася. Потім усі колядницькі партії ідуть на річку і по дорозі плєшуть. Біля річки всі стають у коло, цілують хрест, моляться, щоб дочекати нарік і щоби знову пішли в такому складі. Для розплєсу спеціально залишають хату. Переважно це відбувається в хаті берези. На розплєсаню береза дякує кожному колядникові за добре колядування, потім колядують спеціальну коляду, моляться, цілують хрест і тоді вони вже стають звичайними людьми.

https://verkhovyna.life/news/2018/11/26/363.