Чого Прикарпаття очікує від програми розвитку Карпат?

20 серпня в Івано-Франківську відбувся круглий стіл з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат. Захід організований у рамках проекту «Сталий розвиток українських Карпат» Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

За словами голови облдержадміністрації Дениса Шмигаля, проведення сьогоднішнього засідання є одним із заходів на виконання Указу Президента України «Про розвиток регіону українських Карпат», який передбачає розробку Державної програми розвитку гірських територій у чотирьох областях.

«Державна програма розвитку гірських територій допоможе об’єднати усі наявні ресурси державного бюджету та міністерств задля реалізації в наступному році програмним способом ефективного та поетапного розвитку гірських територій, - зазначив керівник області. – Вона дасть змогу акумулювати стратегічні напрямки розвитку зазначених територій Прикарпаття на наступні три роки».

Своєю чергою Перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода зауважив, що вже до початку вересня від кожної з областей повинні бути сформульовані пропозиції до програми, які у перспективі перетворять регіон на потужний інвестиційних хаб, де розвиватиметься не лише туристична індустрія, а й багато інших галузей. Він також закликав долучитися до спільної роботи щодо напрацювання пропозицій представників влади, громад та бізнес-спільноти.

Під час заходу Жанна Табанець, директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації зазначила, що з усіх запропонованих областю проектів, загальна сума реалізації яких перевищує 15 млрд грн, будуть обрані першочергові - ті, які найбільше сприятимуть розвитку карпатського краю, матимуть економічний і соціальний ефект, створюватимуть умови для залучення інвестицій.

За її словами, найбільшою проблемою гірських територій регіону є погана дорожня інфраструктура. На вирішення цієї проблеми потрібно і найбільше грошей. Ресурсів області, звичайно, не вистачає.

Марія Савка, перший заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації, висловила пропозицію зробити розвиток гірських доріг пріоритетом в 2020 році. 

У свою чергу, Ігор Довірак, голова Печеніжинської селищної ОТГ, голова Асоціації ОТГ Прикарпаття, заявив, що область має варіант вирішення проблеми принаймні місцевих доріг. «Ми пропонуємо, щоб гроші, які будуть передбачені в державному бюджеті на ремонт місцевих доріг, з 2020 року віддали на рівень громад, а не районів чи області. Тоді усе стане нам зрозуміло. Громади бачитимуть, скільки доріг мають відремонтувати на своїй території, скільки грошей дає держава, скільки грошей є в місцевому бюджеті, і може вже будувати конкретні плани. За нашими підрахунками, такий підхід дозволить вирішити проблему місцевих доріг за три – максимум п’ять років. Впевнений, громади не побояться взяти на себе таку відповідальність і готові будуть звітувати за ці гроші і перед людьми, і перед державою», - сказав Ігор Довірак.

Велику надію покладають в Івано-Франківській області на розвиток туризму та туристичної інфраструктури.

«Минулого року Прикарпаття відвідало близько 4 млн людей, 80% з них їхали саме у гірські райони. Більша частина – це українці, які перебувають тут, в середньому 3-4 дні. Вони їдуть в гори відпочивати, лікуватися, чи кататися на лижах. Отже, маємо розвивати відповідну інфраструктуру і послуги: створити нові туристичні атракції, відкрити нові музеї і майстерні, дегустаційні зали, розвивати туристичні маршрути, проводити фестивалі тощо», - повідомив Олександр Зрайко, начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації.

Так в напрямку туризму за рахунок Державної програми на Прикарпатті планують відновлення вузькоколійної залізниці, будівництво гірськолижного курорту, культурно-мистецького центру, розвиток туристичних кластерів тощо.

Багато з поданих проектів стосуються вирішення екологічних проблем: будівництво та реконструкція полігонів твердих побутових відходів, встановлення систем сортування та переробки сміття, проведення заходів з захисту від підтоплень, будівництво та реконструкція каналізаційних та очисних споруд тощо.

За словами представників місцевої влади, через брак фінансування цієї галузі, річки, ліси і гори Карпатського регіону знаходяться в незадовільному стані і потребують державної підтримки. При цьому зазначалося, що екологічні проблеми варто вирішувати в тому числі в рамках транскордонної співпраці.

Василь Стефурак, фермер, голова Асоціації вівчарів Прикарпаття, на рівень держави запропонував винести також питання розвитку вівчарства. «Вівчарство - галузь поетична, але найбільш занедбана. Якщо так продовжуватиметься, скоро гуцулів, що пасуть вівець в горах, ми бачитимемо лише на картинках. Щоб врятувати галузь, ми вже допомагаємо людям розводити хороші породи вівець, але лише наших зусиль замало. Це має бути на державному рівні. І тут не треба мільярдів. В масштабах держави потрібні копійки», - вважає він.

На його думку, держава мала б створити умови для мешканців гір і полонин, які хочуть тримати і розвивати якісні породи вівець. «Маємо навчити їх, дати племінний матеріал, спростити ідентифікацію і реєстрацію тварин. Ветеринарна служба має допомагати фермерам, а не бути каральним органом. Це допоможе зберегти людей, бо вони матимуть змогу заробляти дома. Ми робимо фестивалі, розвиваємо туризм, але цього замало, щоб місцеві хотіли залишатися жити тут. Їм потрібна допомога, нові можливості заробляти. У вівчарстві ще є зв'язок поколінь. І якщо він розірветься, ми ніколи більше цього не відновимо…», - вважає Василь Стефурак.

Він запропонував створити центр відродження вівчарства і завив, що програма для цього вже є.

«Ніхто не уявляє розвиток карпатського регіону без вівчарства. Це вже певний бренд. Але, на жаль, зараз це біль гірських територій. І якщо держава не допоможе у розвитку цієї галузі, ми можемо втратити один з головних символів Карпат. Але це не просто красивий символ – це занятість людей, різноманітна продукція для внутрішнього і зовнішнього ринків. 

Підсумовуючи захід В’ячеслав Негода зазначив, що Міністерство чекає від області якісних проектів, які матимуть мультиплікаційний ефект, дійсно розвиватимуть території, а не лише лататимуть діри. «Ремонтувати дахи, вікна і двері ви вже можете самі. Завдяки децентралізації для цього в регіонах і громадах з’явилися ресурси. Оберіть з ваших проектів ті, які є дійсно розвитковими і потребують державної підтримки. Нехай їх буде небагато, але вони мають працювати на майбутнє», - сказав В’ячеслав Негода.

За матеріалами https://rozvytok.in.ua, http://www.if.gov.ua