Як музей стає туристичним об’єктом

15 квітня відбулась четверта менторська зустріч з опільськими громадами учасниками проєкту “Опілля: скарби: нації” на тему: “Як музей стає туристичним об’єктом”.

Участь у події взяли керівники і працівники Музею історії Давнього Галича, Музею караїмської історії та культури, Музею етнографії Національного заповідника “Давній Галич” (м. Галич), Музею-пам'ятки дерев'яної архітектури та живопису Церква Зішестя Святого Духа – філії Музею мистецтв Прикарпаття і Музею-садиби Миколи Угрина-Безгрішного (м. Рогатин), Рогатинського історико-краєзнавчого музею “Опілля” (м. Рогатин), музею “Берегиня” (м. Бурштин). 

Олена Жукова – експертка з управління культурною спадщиною та сталого розвитку територій, кандидатка наук, доцентка, дослідниця з Heritage&Sustainability Уппсальського університету (Швеція), Падерборнського університету (Німеччина), керівниця Центру розвитку музеєзнавства і пам'яткознавства (Україна) запропонувала учасникам презентувати стратегії розвитку музеїв, щоб зрозуміти, наскільки вони усвідомлюють роль музеїв Опілля для створення туристичних потоків у мікрорегіоні.

Про своє бачення розвитку музеїв розповіли керівники Музею історії Давнього Галича, Музею-пам'ятки дерев'яної архітектури та живопису Церква Зішестя Святого Духа, Рогатинського історико-краєзнавчого музею “Опілля”. 

Після прослуханих доповідей Олена Жукова звернула увагу, що поточна діяльність опільських музеїв практично не відрізняється від функцій будинків культури, у кожного з музеїв допущені помилки взаємодії з туристами, крім того, музеї, на жаль, не використовують експозиційні засоби музеєфікації, інструменти інтерпретації експозицій.  

У своєму виступі менторка навела критерії відповідності будь-якого об'єкта відвідування туристичному об’єкту для того, щоб зрозуміти, якими якостями має володіти музей, цікавий для туриста.

Дуже вдалим прикладом розвитку території Музею історії Галича чи Галицького замку могло би стати запропоноване менторкою використання системи цілеспрямованого руху і точок взаємодії зі спадщиною за межами приміщень музеїв, які затримують туристів на тривалий час.

Цікавими були приклади щодо відтворення способу споживання їжі різними соціальними групами в історичній ретроспективі. Виставка кухонного приладдя, наприклад, не зможе розказати про харчування. Дуже ефектним і ефективним було б використання засобів цифрової інтерпретації, коли турист може безпосередньо взаємодіяти із експозицією, у цьому випадку обрати і переглянути відео страв, посуду, системи харчування тощо.

Олена Жукова наголосила, що масово у музеї сьогодні ходять не за інформацією, а за враженнями, емоціями, новими досвідами. Керівники музейних закладів мають цілеспрямовано створювати ситуацію, коли екскурсовод туристу не потрібний. До нього повинен говорити експонат, тому що спадщину зараз в ХХІ ст. потрібно інтерпретувати, а не створювати “виставкові” експозиції.

Департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації висловлює вдячність Олені Жуковій за участь у проєкті “Опілля: скарби нації”.

____

Проєкт “Опілля: скарби нації” реалізовується департаментом міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації за партнерської участі 7 територіальних громад Прикарпаття і волонтерів.

Стратегічна мета проєкту – підвищення інституційної спроможності управління туризмом, формування дорожньої карти налагодження ефективного міжмуніципального співробітництва у сфері туризму в опільських громадах Івано-Франківської області.

Більше про проєкт: https://tinyurl.com/35745dfr
#франківське_опілля
#скарби_нації
#iftourland