Розташування:
вул. Івана Франка, 18, м. Коломия
Історія виникнення цієї споруди розпочинається у 1887 р., коли польська громада запросила до міста отців-єзуїтів і дозволили їм побудувати костел. Угода про це була підписана в 1895 р. 29 вересня 1895 р. монахи відкрили тимчасову каплицю, а 2 серпня 1896 р. було освячено наріжний камінь під сучасний мурований неоготичний костел св. Ігнатія Лойоли. Хоча спорудження святині завершили 31 листопада 1897 р., проте оздоблювальні роботи тривали до 1905 р. В 1899 р. зведена окрема будівля монастиря та спеціальної школи сестер-урсулянок.
Будівництво римо-католицького костелу було доручено коломийському архітектору, інженеру Діонізію Кричковському, авторові проекту «Народного дому» міста Коломиї. Храм, вимуруваний з цегли, архітектурно та гармонійно завершується гострим шпилем з хрестом. Історія єзуїтів закінчилась у 1939 р., відразу після приходу Червоної Армії. До 1940 р. костел на вул. Львівській, теперішній Івана Франка, належав до німецької колонії Флеберґ.
У 1946–1990 рр. представники радянської влади перетворили костел на склад і меблевий магазин, понищили фігури святих, розібрали орган. 3 листопада 1990 р. повернений римо-католицькій громаді міста храм було освячено як парафіяльний, оскільки колишній парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії (архітектор – Бернард Меретин; збудований у 1772 р., відбудований у 1830–1895 рр.) влада віддала греко-католикам.
У приміщенні святині зберігається копія відомої в католицькому світі ікони Божої Матері (оригінал знаходиться в Польщі).
На фасаді костелу з ініціативи містян 31 липня 2013 р. відновлено горельєф теолога-єзуїта Петра Скарги, який було відкрито у 1912 р.
Сьогодні костел належить до культових споруд архітектури Коломиї та є надбанням історико-культурної спадщини краю.
Пам'ятка архітектури місцевого значення.